Що таке спіруліна
- Спіруліна — неморська водорість спіралевидної форми, завдяки якій вона і отримала свою назву.
Довжина спіруліни не перевищує півміліметра.
Хоча, для життя водорості потрібна солона вода, вона не містить йоду.
10 г спіруліни (рекомендована до споживання доза) володіє чудодійним ефектом: містить у 5 разів більше добової норми вітаміну В12, у 4 рази більше вітаміну А, 83% - необхідної норми заліза, 30% - вітаміну В2, 25% - вітаміну В1.
Спіруліна — продукт із високою концентрацією білку, вони становлять 65-71% від ваги водорості (наприклад, у пивних дріжджах — близько 50%, а у сої — 35).
Водорість містить декілька незамінних амінокислот.
Вуглеводи, що містяться у кількості 10-15% від загальної ваги спіруліни, добре засвоюються та не чинять негативний вплив на підшлункову залозу.
Спіруліна містить майже усі види вітамінів, окрім двох: вітаміну С та D.
Спіруліна — найбагатше із відомих джерел вітамінів А, В12, Е та F.
У водорості у 5 разів більше заліза, ніж у пивних дріжджах або кропі.
Спіруліна містить селен та германій — речовини, які є антиоксидантами, що забезпечує їх протидію розвитку раку.
Стани здоров'я, при яких варто споживати спіруліну
Вагітність.
Анемія.
Болюча або нерегулярна менструація.
Акне.
Діабет.
Порушення зору.
Ослаблення імунітету.
Похилий вік.
Рак.
Трохи з історії спіруліни
У 90-ті роки у Америці та Європі був, скажімо, бум на споживання спіруліни. В Україні в той час про спіруліну знали одиниці.
Ґрунтовні наукові дослідження у області корисних властивостей водорості розпочались у 1960-х, коли французька фірма Sosa Texcoco почала вивчати спіруліну перед відкриттям заводу із збору водорості, на озері Тескоко у Мексиці.
У 1970-х вчені сподівались, що за допомогою високого вмісту білка у спіруліні вони можуть компенсувати нестачу протеїну у харчуванні голодуючих країнах третього світу.
І тільки потім — ближче до кінця 70-х — дослідження сфокусувались на корисних властивостях спіруліни, що допомагають лікувати та попереджувати різноманітні захворювання.
Є, також, інформація, що водорість використовувалась ще ацтеками (територія Мексики та Центральної Америки у 17 столітті). Спіруліну описує Кортес (іспанський конкістадор, що завоював імперію ацтеків). Він розповідає про “пюре” або “зелений бруд”, що плаває на поверхні озер Мехіко. Також, він згадує, що спіруліну спеціально вирощували у “плаваючих садах”. Потім водорості збирали за допомогою кошиків, сушили на березі та продавали. Товар користувався великим попитом та слугував бажаною добавкою до основного раціону, що складався із маїса, квасолі та гарбуза.
Склад спіруліни
Спіруліну добре використовувати під час дієт для схуднення, оскільки на 1 г продукту приходиться усього 3,9 калорій, але, разом з тим велика кількість різноманітних вітамінів та мінеральних речовин. Рекомендована добова норма споживання водорості становить 10 г (усього 39 калорій).
Протеїн
Спіруліна — один із небагатьох рослинних білків, що за своїм складом можуть конкурувати із білками тваринного походження. Білки складають 65-71% ваги водорості.
Вітамін В12
Водорість є чудовим джерелом вітаміну В12 для вегетаріанців, які не можуть отримувати цей вітамін із продуктів тваринного походження. Для забезпечення добової норми вітаміну В12 достатньо 3 г спіруліни.
Залізо
У 10 г спіруліни міститься 80% добової норми заліза — це більше, ніж у кропиві та пивних дріжджах. Позаяк, водорість є незамінним продуктом при анемії.
Вітамін А
Добова норма вітаміну А міститься усього у 2,5 г спіруліни (так само, як у 4 яйцях та 1 л молока).
Вітамін Е
За вмістом вітаміну Е водорість рівноцінна зародкам пшениці.
Магній
10 г спіруліни забезпечує 10% щоденної потреби організму у магнії, їстівних джерел якого не так багато.
Інші мінеральні речовини
У спіруліні містяться:
Мікроелементи
У спіруліні містяться селен та германій, які є антиоксидантами.
Цинк — регулює формування та розвиток внутрішніх органів.
Хром — сприяє нормальній роботі підшлункової залози.
Мідь — виявляє протиінфекційну дію.
Додайте свій коментар