Халва у початковому вигляді - густа маса з перемелених горіхів або кунжуту та меду. Також, у страву можуть додавати інші інгредієнти для урізноманітнення смаку чи покращення текстури. Халва - багате джерело рослинних білків і жирів. Позаяк, десерт підійде у якості підзарядки для мозку, коли робота потребує підвищеної концентрації та генерації ідей.
Халва відома у світі вже понад тисячу років - з літописів, східних казок, а також міфів і легенд. Наприклад, Алладін просить Джина з чарівної лампи накрити стіл, на якому буде “найкраща в Багдаді халва”. У кожній країні халва має свій смак. Десерт можна приготувати на основі майже будь-якого фрукту, крупи, насіння чи горіхів. Наприклад, у В’єтнамі халву роблять з місцевих бобів мунг маш. У Греції її виробляють з суміші манки, грецьких горіхів та оливкової олії, додаючи лимонний сік, корицю чи родзинки. З точки зору дієтичного харчування перемагає мигдалева халва - десерт містить мінімум жирів і максимум амінокислот.
Рецепт халви був вигаданий у 5 столітті до н.е. в Персії для царя Дарія I. Потім солодощі швидко поширилися по всьому Сходу. У кожній країні вони набули свого смаку. Втім, найкраща халва, на думку світових експертів, готується на батьківщині цього продукту - в Ірані. Там досі існує дуже поважна професія, яка передається з покоління в покоління - канда-латчі, майстер з виготовлення халви.
Середньовічний вчений, філософ та лікар Авіценна лікував головний біль та захворювання шлунку кунжутною олією, а ораторам радив регулярно споживати кунжутну халву. На його думку, десерт був корисним для зв’язок і допомагав голосу набути звучність та чистоту.
Із халвою пов’язано багато звичаїв і прекмет. Наприклад, на святкуванні на честь свята весни і приходу нового року в Ірані на столі повинно бути 7 сакральних страв, назви яких починаються на букву S, при цьому халва - samani - одна з них. У Туреччині є інша традиція - мандрівника, який повернувся з далеких країн, насамперед потрібно пригостити халвою. Також халва - обов’язкове частування на Ураза-байрам, головне мусульманське свято, день закінчення посту Рамадан.
На територіях слов’янських країн халву почали готувати десь у 19 столітті, замінивши малодоступні та дорогі горіхи на насіння соняшника. Це зробило десерт тільки кориснішим, завдяки тому, що насіння містить багато жирів, білків, вітамінів і мінералів.
Халва з соняшникового насіння сприяє сповільненню процесів старіння, допомагає впоратися зі стресом, позитивно впливає на стан волосся та шкіри. Тобто, такий десерт можна назвати навіть корисним.
Для халви важливою є температура зберігання. Не можна зберігати солодощі у дуже теплому приміщенні. За таких умов десерт швидко окислюється і навіть може стати причиною харчового отруєння. Оптимальною для зберігання халви є температура близько 12 градусів. Також, можна покласти десерт у холодильник, але краще використати в якості тари щільний контейнер або вакуумний пакет, оскільки халва сильно всотує сторонні запахи.
Готуємо халву з соняшникового насіння
250 г чищеного соняшникового насіння.
150 г цукру.
50 мл води.
Соняшникове насіння посмажте у пательні до коричневого відтінку, дайте охолонути, після чого перебийте в крихту за допомогою блендера.
Змішайте у сотейнику воду та цукор. Варіть на середньому вогні, доки сироп не стане жовтуватого відтінку, близько 10 хвилин. Не перемішуйте, щоб суміш не кристалізувалася. Готовий сироп додайте до насіння і швидко перемішайте.
Викладіть суміш у форму, застелену пергаментним папером, утрамбуйте. Залишіть на 1 або кілька годин, при кімнатній температурі чи у холодильнику.
Готуємо манник з халвою
100 г халви.
1 склянка ряжанки.
1 склянка манної крупи.
5 фініків.
30 г какао.
4 ст.л. олії.
У ряжанку додайте манну крупу та залишіть хвилин на 20, щоб крупа набухла. Фініки подрібніть у блендері, додайте какао і розпушувач. Змішайте з манкою, додайте олію і ще раз перемішайте.
Духовку розігрійте до 180 градусів. Форму для випічки змастіть олією та посипте дно і боки манкою. Покришіть халву. Викладіть тісто у форму, зверху посипте халвою.
Випікайте близько 45 хвилин до готовності - перевіряйте за допомогою дерев’яної палички.