Статтями про те, чого не вистачає організму, заповнений весь інтернет. Багато з них радять їсти родзинки, якщо хочеться бананів, і насіння, якщо хочете шоколаду. Втім, це не завжди дієво.
По-перше, якщо хочеться бананів, найрозумніше - їсти банани. По-друге, розкладати всі людські потреби у кілька колонок і табличок - це досить наївно. І, по-третє, не всі ми інтуїтивні споживачі, позаяк пояснювати свої харчові бажання покликом природи навряд чи доцільно.
Організм - дуже тонка система, і гадати немає сенсу. Можливо, продукт не сам по собі містить щось цінне для організму, а дає старт процесу, внаслідок якого виробляється потрібне. При цьому, важливо відрізняти фізіологію від емоційних бажань.
Як відрізнити бажання від потреб
На Великдень хочеться паски не тому, що в організму різко зросла потреба у жирах та вуглеводах, а тому, що всі печуть, їдять та пригощають. А якщо ви ще й постилися перед цим і чекали саме паски, то швидше всього це емоційне прагнення, ніж фізіологічна потреба. Втім, одне другого не виключає. І виснажений організм справді може потребувати легкозасвоюваної їжі - щоб за максимально короткий термін поповнити втрати.
Тут все просто: якщо ви не маєте великого досвіду в інтуїтивному харчуванні, то підходьте до процесу усвідомлено - їжте повільно, оцінюючи смак та власні відчуття.
Якщо ви пішли у рибний магазин і захотіли копченої скумбрії або в’яленої вобли, то це голод очей і носу. Спробуйте для контрасту зайти у пекарню або кондитерську: якщо досі буде хотітися риби - є сенс за нею повернутися. Втім, більш ймовірно, що вам захочеться тістечок.
Не можна заперечувати, що часто виникають ситуації, коли організму справді не вистачає макронутрієнтів (білків, жирів чи вуглеводів) або мікронутрієнтів (вітамінів та мінералів). Іноді нестача зумовлена генетично.
Усі по-різному засвоюють вітаміни та мікроелементи. Генетично одні люди майже ніколи не відчувають дефіциту вітаміну C, наприклад, але можуть мати дуже низький рівень заліза або вітаміну B12. Знаючи про таку генетичну особливість, потрібно просто контролювати певні показники і свідомо компенсувати нестачу - за допомогою харчування або навіть медикаментів.
Ось чому не потрібно змушувати дітей харчуватися правильно. Більшість з них, поки не звикнуть до встановлених ззовні норм, вибирають ту їжу, яка максимально компенсує їх особистий вроджений дефіцит. Якщо дитина їсть гарнір та відмовляється від м’яса, це може означати, що вона має генетичну схильність до підвищеного холестерину і дефіцит вітамінів групи B. Навіть бажання починати обід з компоту (або цукерок) може мати генетичні причини.
Як відрізнити потреби від залежностей
Серед продуктів харчування не так багато речовин, які можуть сформувати справжню хімічну залежність. Звісно, мова не йде про алкоголь. Якщо ви думаєте, що у вас залежність від шоколаду, не поспішайте з висновками: спробуйте їсти справжній гіркий шоколад (без цукру) або варити собі какао (також без цукру) - залежність як рукою зніме.
Інша справа кава. Багато хто готовий пити її літрами - без молока та цукру. І, головне, на своїх давніх прихильників напій діє не так бадьорливо, як на неофітів. Можна сказати, що кава справді викликає залежність.
Цілий рік, кожного дня, кожної години наш мозок працює. Він може працювати інтенсивно (наприклад, коли ви вирішуєте якусь задачу), може - повільно та ліниво (наприклад, коли ви дивитесь фільм), але працює він завжди. І виробляє основний продукт - думки, і побічний - аденозин. Чим більше побічних продуктів у мозку накопичується, тим повільніше він працює. Щоб мозок в один чудовий момент не перестав працювати взагалі, потрібно періодично спати. Під час сну мозок очищується, а зранку може працювати знову.
Як ми розуміємо, що мозок час очистити? За це відповідають спеціальні рецептори, які забиваються аденозином. Коли вони наповняться до певного рівня, то мозок відключається, і ми засинаємо. Поки спимо, іде очищення. Але якщо спати зараз не можна, то кава може стати в нагоді. Кофеїн за структурою є дуже схожим на те, що повинно прив’язуватися до рецепторів у мозку. Потрапивши у мозок, він починає займати рецептори - аденозину не залишається місця. У результаті мозок думає, що ніяких зайвих речовин у ньому немає і продовжує працювати. Втім, через певний час він зрозуміє, що все що відбувається занадто добре, щоб бути правдою. У такому випадку мозок починає додавати рецептори. І вони одразу будуть зайняті вільним аденозином - мозок розуміє, що пора очищуватись, і ви починаєте хотіти спати ще більше.
Під час сну всі рецептори очищуються, в тому числі ті, на які сів кофеїн. А наступного дня ми, щоб збадьоритися, знову п’ємо каву. Тільки тепер рецепторів, які потрібно забити, вже більше - і минулої дози напою не вистачає. Збільшуємо дозу - мозок додає рецептори - знову збільшуємо дозу. Так і формується залежність. Чим більше кави ми п’ємо, тим більше вимагає її організм. І повністю задовольнити цю потребу вже не виходить.
Схожа історія з енергетиками (переважна більшість яких виготовлена на основі кофеїну). А правда у тому, що організм не може потребувати замінників. Він потребує сну та відпочинку - цю потребу і потрібно задовольнити насамперед.
Подібні публікації
Додайте свій коментар