Усім нам відомі компоненти здорового харчування, які апріорі вважаються неймовірно корисними. Багато хто починає споживати їх у великих кількостях з продуктами харчування, приймати відповідні добавки - і все це заради здоров’я та збереження молодості. Ось тільки нерідко результатом такого завзяття стають зайва вага, проблеми з травленням і навіть онкологічні захворювання. Давайте дізнаємося, які речовини є не такими вже й безпечними, якщо споживати їх безконтрольно.
Не слід забувати про золоте правило: навіть хорошого повинно бути в міру. У сучасному світі, де останнім часом з’явилася нездорова тенденція гіпертрофувати правильне харчування, БАДи, вітаміни, мікроелементи та інше, часом важко знайти істину. Стало дуже модно дотримуватися кето-дієти, пити банками омега-3, купувати клітковину у порошку (адже звичайні овочі та злаки вже не в тренді) і цілий рік приймати все підряд. Головною заповіддю стало: чим більше, тим краще, це ж корисно.
Тим часом медицина і спеціалісти не втомлюються повторювати: необхідно харчуватися та отримувати речовини згідно з потребами конкретного організму. Тобто, перш ніж почати приймати БАДи, переходити на високобілкове харчування, призначати самому собі вітаміни, непогано було би для початку здати аналізи та проконсультуватися з лікарем. До вашої уваги найбільш небезпечні захоплення корисними речовинами, які стали особливо популярними останнім часом.
Білок
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, середньостатистичній здоровій людині необхідно 0,8-1 г білка на 1 кг його маси тіла, що зазвичай становить 11-12% від добової норми калорій. Фізично активній людині можна збільшити цю кількість до 1,5 г на 1 кг маси тіла. Професійним спортсменам - до 2 г на 1 кг. Отримання повноцінного, збалансованого за амінокислотним складом, білка із розрахунку 1,2 г на 1 кг ваги дозволяє підтримувати та забезпечувати ріст і відновлення всіх тканин організму навіть у фізично активної людини.
У чому небезпека перевищення рекомендованих норм споживання білка:
Створюється велике навантаження на печінку та нирки - органи, що відповідають за метаболізм білка та утилізацію продуктів його розпаду.
Зниження витривалості та інших спортивних показників. Гарним прикладом є модна зараз кето-дієта. Згідно з останніми науковими даними, через 3-5 днів на цій системі харчування відбувається зниження витривалості на 25%, оскільки основним енергетичним паливом для цього показника є вуглеводи.
Відбувається зростання кількості так званого поганого холестерину у крові на 35% після 10-12 тижнів на кето-дієті - високобілкове харчування у цьому випадку ще й багате на жири, як правило.
Може розвинутись небезпечний для життя стан - кетоацидоз - патологічний стан внаслідок високобілкового харчування, який приводить до дуже високого утворення кетонових тіл.
Високобілкове харчування також може приводити до збільшення діурезу, внаслідок чого може розвинутись зневоднення та надмірне виведення мікроелементів (наприклад, кальцію).
Вітаміни та БАДи
У Національному інституті алергії та інфекційних захворювань США виявили прямий зв’язок між безконтрольним прийомом вітамінів і харчовою алергією. Коротко висновок їх дослідження можна сформулювати наступним чином: дорога до харчової алергії вимощена полівітамінами.
Найбільшу небезпеку становлять, зазвичай, жиророзчинні вітаміни, які мають здатність накопичуватись в організмі. До них належать вітаміни A, D, E, K. Надлишок водорозчинних вітамінів спостерігається вкрай рідко і, зазвичай, пов’язаний з прийомом лікарських засобів, проявляється він переважно виключно шкірними алергічними реакціями. Найчастіше зустрічаються надлишок вітамінів A і D. Норма споживання вітаміну A - 1-1,5 мг/добу, вітаміну D - 0,007-0,012 мг/добу.
При надлишку вітаміну D в організмі, який міститься у рибі, печінці, маслі, молочних продуктах, сирах, спостерігаються такі симптоми, як втрата апетиту, нудота, головний біль, загальна слабкість, підвищення температури, збільшується виведення кальцію з організму, відкладення у нирках / легенях / кровоносних судинах.
При надлишку вітаміну A, наявному у риб’ячому жирі, печінці риб і морських тварин, яєчному жовтку, молочних продуктах, солодкій картоплі, моркві, з’являються жовтуватість шкірних покривів, нудота, блювання, млявість / слабкість / сонливість, головний біль, гіперемія обличчя, больові відчуття у кістках нижніх кінцівок.
При надлишку вітаміну E (15 мг/добу), який міститься у рослинних оліях, горіхах, пшеничних висівках, зелених овочах, частіше всього з’являються біль у животі та діарея.
Протягом останніх років за кордоном з’явилося багато досліджень, які пов’язують надмірне споживання вітамінів з підвищеним ризиком агресивних форм раку (Національний інститут з дослідження раку у США, Британська державна агенція з харчових стандартів). У нас ці дослідження не отримали широкого поширення ні в науковій пресі, ні в громадській.
Мікроелементи
Важливо не лише адекватне джерело мікроелементів, а і їх певний баланс в організмі. Інакше почнуться проблеми зі здоров’ям.
Надлишоккалію (молоко, овочі, бобові, сухофрукти) відносно натрію може викликати порушення роботи серцево-судинної системи.
Кальцій (молочні продукти, зелені овочі, бобові) повинен знаходитися у першому відношенні з фосфором та магнієм, щоб чинити позитивний вплив на організм. Його надлишок приводить до дефіциту магнію та фосфору і навпаки.
Надлишокцинку (м’ясо, субпродукти, птиця, морепродукти, яйця, зернові, бобові) приводить до зниження ліпопротеїдів високої щільності (це так званий хороший холестерин).
Селен, хром, мідь у надлишкових дозах є токсичними. Селен (пшеничне та житнє борошно, часник, морепродукти, м’ясо і субпродукти) у високих концентраціях вражає шкіру, волосся, нігті та може спричинити розвиток астеноневротичного синдрому.
Поліненасичені жирні кислоти омега-3
Такі добавки багато лікарів рекомендують приймати щодня всім і кожному. Дані речовини справді є корисними. Найвідоміші кислоти цієї групи - це ліноленова, ейкозапентаєнова і докозагексаєнова. Основна функція, яку вони виконують - регуляторна. Вони знижують так зване загальне запалення, яке приводить в тому числі до старіння, прискорюють обмін жирів та вуглеводів, знижують потяг до продуктів з насиченими жирами. Однак, це не значить, що надлишок продуктів з омега-3 жирними кислотами або ж прийом добавок без призначення лікаря дожним чином не вплине не наш організм.
Надлишок будь-яких жирів, у тому числі й дуже корисних, загрожує зайвою вагою. Дуже важливо дотримуватися рекомендовані ВООЗ їх добові пропорції. На всі жири може припадати близько 30% добової калорійності. З них 70% повинні становити рослинні, а 30% - тваринні.
До речі, всупереч поширеній думці, омега-3 жирні кислоти можна отримувати у потрібній кількості з продуктів харчування. Добова норма для жінок середнього віку змінюється у межах 0,8-1,2 г. Її можна отримати з’ївши 100 г риби (1,4-3 г), паростків вівса (1,2 г), горіхів (0,8-1,2 г).
Клітковина
Лікарі зі всього світу намагаються застосувати корисні властивості клітковини для лікування серцево-судинних захворювань і профілактики раку. Саме її рекомендують їсти, якщо необхідно позбутися зайвої ваги або відновити баланс мікробіоти. На добу слід споживати близько 25-40 г. Така кількість харчових волокон міститься у 5-7 порціях некрохмалистих овочів і фруктів. Мало хто їсть таку кількість рослинної їжі.
Здавалося б, речовина з усіх боків корисна, але додавати клітковину до раціону слід помірно. Уявіть собі, людина практично не споживала овочі та фрукти, а тут різко почала їсти по 5-7 порцій в день. У цьому випадку можуть з’явитися проблеми з травленням: метеоризм, розлади. Людям з уже наявними порушеннями роботи травного тракту вводити харчові волокна в раціон слід з особливою обережністю. Їх різке збільшення або надлишок може стати причиною загострення захворювань. Збільшуйте кількість клітковини у своєму меню поступово. Почніть з 20 г на добу. Людям з порушеннями роботи травного тракту краще запікати сирі овочі та фрукти. Термічно оброблена клітковина має більш м’яку дію на організм.