Енциклопедія

Енциклопедія

Пангамова кислота стимулює жировий обмін, стабілізує рівень холестерину, попереджує ожиріння печінки. Завдяки своїм антиоксидантним властивостям пангамова кислота послаблює алкогольну залежність, виводить із організму токсини та продукти розпаду алкоголю і лікувальних препаратів, тощо.Також, вітамін В15 має позитивний вплив на роботу серця.
Основна функція вітаміну U - профілактика та боротьба із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та шлунку. Окрім цього, вітамін U регулює обмін жирів та білків, зменшує негативний вплив токсинів, очищує печінку від надлишків жиру. Також, вітамін U широко застосовується для лікування депресії. Потреба організму людини у вітаміні U становить 200 мг/добу.
Вітамін Р зміцнює стінки судин та капілярів, підтримує нормальний кров'яний тиск. Також, вітамін Р володіє протизапальною, спазмолітичною та протиалергійною діями, тощо. Окрім того, вітамін Р є ефективним засобом для лікування хвороб, викликаних надмірною проникністю судин, діатезів, алергій, інфекційних захворювань, запаморочень, набряків та хвороб внутрішнього ока.
Карнітин покращує засвоєння жирів організмом, зокрема, сприяє виділенню енергії при їх переробці та зменшує відкладання їх залишків. Також, L-карнітин стимулює роботу серця, пришвидшує ріст м'язової тканини, зміцнює імунітет. Важливим карнітин є для покращення витривалості та відновлення сил при фізичних навантаженнях.
Ліпоєва кислота, також, відома як вітамін N, відіграє ключову роль у енергетичному засвоєнні глюкози. Окрім цього, ліпоєва кислота регулює обмін білків, жирів та вуглеводів, має позитивний вплив на роботу печінки, нервової та імунної систем та виконує безліч інших важливих функцій. Вітамін N є ефективним засобом для попередження інсультів, лікування цукрового діабету, атеросклерозу та хвороби Альцгеймера.
Інозит  є необхідним для проходження багатьох процесів у організмі. Так, наприклад, інозит регулює процеси обміну, зокрема, рівень холестерину у крові, є ефективним у боротьбі з ожирінням. Також, вітамін В8 стимулює ріст організму, впливає на роботу репродуктивної системи та виконує безліч інших важливих функцій.
Холін є ефективним засобом для профілактики аткросклерозу, лікування хвороби Альцгеймера, а, також, боротьби із зайвою вагою. Вітамін В4 стимулює серцеву діяльність, роботу печінки та нервової системи. Добова потреба організму у холіні становить 400-600 мг/добу.
Вітамін Е є потужним антиоксидантом, необхідний для роботи нервової та імунної систем, тощо. Токоферол забезпечує регенерацію та живлення клітин. Вітамін Е застосовується для попередження анемії, хвороби Альцгеймера та діабету, серцево-судинних та ракових захворювань. Добова потреба організму у вітаміні Е становить 0,3 мг/добу.
Основна користь вітаміну D для організму полягає у забезпеченні здоров'я кісток. Окрім того, кальциферол нормалізує роботу серця, нирок, кишечника, щитовидної залози. Також, вітамін D зміцнює імунітет. Дефіцит вітаміну D може призвести до рахіту і затримки розвитку у дітей та остеопорозу у похилому віці.
Вітамін В12 є незамінним для процесів росту організму, кровотворення, діяльності нервової системи. Також, цианокобаламін забезпечує засвоєння жирів, білків та вуглеводів. Важливим вітамін В12 є для імунітету, концентрації та пам'яті, активності мозкової роботи. Добова потреба організму людини у цианокобаламіні становить 2-3 мкг/добу.
Фолацин є необхідним для вагітних та жінок у післяродовий період. Фолієва кислота приймає участь у процесах кровотворення, продукування нових клітин та синтезі білків. Також, фолацин є незамінним для стабільної роботи нервової та імунної систем. Серйозний дефіцит фолієвої кислоти може призвести до вроджених дефектів плоду.
Ніацин відомий як "вітамін спокою", завдяки своїй м'якій седативній дії, яка забезпечує його застосування при психічних та емоціональних розладах. Також, вітамін В3 регулює процеси травлення та засвоєння поживних речовин в організмі. У деяких випадках ніацин може застосовуватись для протидії ракові. Добова потреба організму людини у вітамні В3 становить 18-25 мг/добу.
Вітамін В6 також відомий як "вітамін-антидепресант". Вітамін В6 є незамінним для стабільної роботи нервової, серцево-судинної, травної систем, приймає участь у синтезі нейромедіаторів, деяких білків. Окрім того, вітамін В6 попереджує старіння, зменшує спазми та судоми м'язів.
Основна користь вітаміну С, також відомого як аскорбінова кислота, для орагнізму полягає у захисті від вірусів та бактерій, протизапальній дії. Окрім цього, вітамін С є незамінним для росту клітин, нормального обміну речовин, процесів кровотворення, тощо. Велику кількість вітаміну С містять такі продукти, як яблука, цитусові, абрикоси, хурма тощо.
Біотин виступає регулятором процесів обміну жирів, білків та вуглеводів, є учасником синтезу деяких ферментів. Окрім того, біотин зберігає здоровий стан шкіри, сповільнює процеси старіння та стабілізує рівень цукру у крові. Добова потреба організму людини у біотині становить 150-300 мкг/добу.
Пантотенова кислота відповідає за синтез гормонів у організмі, метаболізм білків, жирів та вуглеводів. Також, чи не найважливішим способом застосування пантотенової кислоти є її використання у лікувальних засобах від опіків та косметичних препаратах, оскільки вона добре всотується у шкіру при нанесенні.
Рибофлавін є необхідним для розвитку організму. Вітамін В2 є учасником практично усіх обмінних процесів, роботи щитовидної залози, тощо. Тривалий дефіцит рибофлавіну може привести до затримки росту у дітей. Основними джерелами вітаміну В2 є зелені листові овочі та фрукти, риба, м'ясо.
Тіамін є незамінним для процесів обміну та кровотворення в організмі, регулює діяльність нервової системи. Також, тіамін позитивно впливає на роботу серцево-судинної та м'язової систем, виступає антиоксидантом та виконує ряд інших важливих функцій в організмі. Найбільше тіаміну міститься у борошняних виробах та крупах.
Рубідій володіє антигістамінними властивостями, а, також, у деяких випадках може чинити ту ж дію на організм, що і калій. Рекомендована доза рубідію становить 1-2 мг/добу. До можливих наслідків дефіциту рубідію належать затримка розвитку ембріону, викидні, скорочення тривалості життя.
Свинець вважається канцерогенним. 1 мг свинцю на добу чинить токсичну дію, а кількість, що перевищує 10 г може бути смертельною. Дефіцит свинцю жодних вичвлених ефектів не спричиняє. Проте, наявність свинцю у невеликих кількостях в орагнізмі має позитивний вплив на ріст організму, обмінні процеси, дію деяких ферментів.