Статті

Різні види єдиноборств мають різний характер навантажень, через що ставлять і різні вимоги до раціону харчування спортсменів для кожного виду.

Силові види спорту — це важка атлетика і силове триборство. Зі спортивної точки зору до цієї ж групи зараховують культуризм, через особливості тренування, хоча раціон культуристів відрізняється. У період між змаганнями спортсмени можуть займатись інтенсивним нарощенням маси тіла, переважно за рахунок м'язів — для того, щоб збільшити силу або перейти у наступну вагову категорію. А під час виступів головною метою є забезпечення м'язів потрібними мікро- і макроелементами, щоб розвинути максимальні зусилля.

Калорійність раціону спортсмена між сезонами спортивних ігор повинна забезпечувати можливість нарощування маси, а у період змагань — підтримувати стан + враховувати витрати на фізичні навантаження. Приблизна калорійність добового раціону для ігрових видів спорту рівна 4500-5500 ккал для чоловіків вагою близько 70 кг, 4000-5000 ккал для жінок вагою близько 60 кг. Однак, це дуже узагальнені дані. Враховуючи суттєві відмінності потреб спортсменів, зумовлені їх вагою, характером навантажень у певному виді спортивних ігор та інших факторів, склад раціону необхідно вираховувати індивідуально.

Кожний вид спорту ставить свої вимоги до організму людини, позаяк не можна підігнати харчування спортсмену під якийсь єдиний зразок і вважати, що справу виконано. Наприклад, навіть трохи зайвого жиру заважатиме гімнасту, але зовсім не зашкодить важкоатлету, або ж не завдасть дискомфорту плавцю. У професійному спорті раціон підбирається індивідуально, залежно від особливостей того чи іншого спортсмена — вік, стать, вага та зріст, спортивні цілі, тощо. Якщо ж не вдаватись у подробиці, то потрібно хоча б підібрати раціон залежно від виду спорту, адже при різних видах навантаження, ми потребуємо різноманітних ресурсів.

Спортивне харчування і спортивні добавки — окрема група харчових продуктів та біологічно активних добавок, призначена для людей, що займаються спортом і фітнесом, а також ведуть активний спосіб життя і хочуть покращити своє здоров'я та спортивні результати завдяки правильному використанню ресурсів організму та оптимальному відновленню після фізичних навантажень.

Правильне зберігання продуктів — це свого роду наука, що включає в себе безліч нюансів та факторів. Основними винуватцями псування продуктів харчування є мікроорганізми та ензими. До їх шкідливого впливу додається, також, діяльність процесів завітрювання та окислення. Зміна умов зовнішнього середовища чинить вплив на життєдіяльність описаних вище мікроорганізмів, а, отже, як наслідок — на тривалість зберігання продуктів.

Згідно із загальновідомими даними, мінімальна зарплата в Україні становить 1218 грн. А вартість продуктової частини споживчого кошика, до речі, за розміром майже прирівнюється до неї - *. Та, навіть, родини, бюджет котрих є значно більшим відчувають на собі останні хвилі підвищення цін на продукти та інші послуги. Давайте прикинемо, як прожити у режимі жорсткої економії і харчуватись так, щоб витрати на продути харчування не перевищували половини мінімальної зарплати — 600 грн в місяць або 20 грн в день на одну людину. І чи можливо це взагалі?

Герметизація — операція, що передбачає герметичне закривання банки із консервами з метою ізоляції продукту від зовнішнього середовища, що, у свою чергу, попереджує потрапляння мікроорганізмів всередину банки.

Стерилізація консервів є основним і завершальним етапом консервації продуктів харчування і полягає у термічній обробці продукту, яка і забезпечує повне знищення нетермостійких бактерій і зменшення кількості спороутворюючих мікроорганізмів до безпечного рівня, який дозволить тривале зберігання продукту. При температурі 100°С повністю гине мікрофлора, за виключенням спор, які можна знищити лише при 120°С і вище.

Мабуть, немає хазяйки, яка б ніколи не готувала варення. Цей продукт є улюбленим зимовим продуктом, натуральним, смачним та досить нескладним у приготуванні. До того ж, варення є універсальним. Його можна їсти самостійно, із чаєм та хлібом, а. Також, використовувати у приготуванні інших десертів, випічки. Також, варення цінується за те, що є способом тривалого зберігання сезонних фруктів та ягід, оскільки у процесі приготування плоди консервуються цукром і проходять теплову обробку.

Існує багато протиріч щодо користі та шкоди копчених продуктів. Копчені продукти користуються широкою популярністю серед гурманів усього світу. Вони їх цінують за унікальний смак. Копчена риба, ковбаса, шинка і, навіть, сир — усі вони сильно відрізняються своїми смаковими та ароматичними властивостями від своїх аналогів, приготованих іншим способом. Проте, не меншу цінність копчені продукти становлять за рахунок своїх консерваційних властивостей. Саме здатність до тривалого зберігання продуктів після копчення багато у чому переплітається із їх позитивним впливом на організм.

Першочерговою метою соління продуктів було надання їм нових відтінків смаку. При підсолюванні їжі посилюються одні відчуття та послаблюються інші. А деякі продукти і геть радикально міняють свій смак. Проте, давайте поглянемо на сіль не з боку приправи для поліпшення смаку, а з боку її властивостей, як консерванту. Адже,як нам відомо, солені продукти мають здатність зберігатися протягом тривалого часу.

Квашенням займались ще з давніх-давен. Не дарма жодне слов'янське застілля не обходилось без квашених капусти, огірків та помідорів. Зокрема, тому що квашення — процес хоч і довгий та трудомісткий, але який не потребує жодних сучасних продуктів та технологій. Принцип квашення є аналогічним до маринування тільки кислоти, які консервують продукт, виділяють спеціальними молочнокислими бактеріями, що живляться цукром.

Маринування є одним із найстаріших, перевірених часом, способом консервації продуктів харчування. Його ефективність полягає у дії кислоти, яка у певній концентрації не дозволяє розвиватись плісняві та бактеріям, що призводять до псування продукту. Господині та кухарі цінують цю категорію продуктів, завдяки тривалому терміну зберігання. Власне, саме високі консерваційні властивості і принесли маринуванню таку популярність. А вже потім гурмани та просто любителі солених та кислих смаків оцінили мариновані наїдки.

Сушені продукти — відмінний спосіб, як зберегти продукти надовго, так і отримати продукт, який зручно взяти із собою у похід. Сушка, до речі, є найдавнішим способом зберігання продуктів, відомим нашим предкам. Саме при такому способі зберігається найбільша кількість поживних речовин та вітамінів у продукті, порівняно із іншими методами консервації. Давайте дізнаємось, як ми можемо висушити продукти у домашніх умовах. Що, до речі, є не таким трудомістким і нездійсненним процесом.

При сушці продуктів відбувається видалення води, тобто зневоднення продукту. Краще всього цей процес проводити при примусовій циркуляції сушильного агента — повітря, по-простому. Повітря, у свою чергу, повинне бути сухим та теплим. Такий метод консервації забезпечує тривале зберігання продукту без втрати його смакових властивостей. У оброблених продуктів підвищується стійкість до розвитку мікроорганізмів та бактерій.

Консервація у нашому уявленні з'явилась у 18 столітті — коли Наполеон оголосив про пошук нових способів зберігання продуктів якомога довше. Вважається, що початком консервації стали потреби армії. Фрукти та овочі, що займають вагому частину раціону кожної людини, є сезонними. Саме тому, потрібно потурбуватись про їх заготовку та зберігання, щоб мати можливість ласувати цими продуктами цілий рік, не переплачуючи за їх тепличні аналоги у супермаркетах.

В Україні близько 15 млн людей, які страждають від недоїдання, доходи 1/3 частини із них є меншими за мінімальний прожитковий рівень. Щоб забезпечити продовольчу безпеку населення держава повинна організувати фізичну та економічну доступність продуктів харчування населенню, а, також, допомогу малозабезпеченим та соціально незахищеним верствам населення. Хто ж в Україні займається цим питанням: а саме допомогою тим, хто недоїдає?

За даними FAO (продовольча та сільськогосподарська організація об'єднаних націй), розвинені країни викидають до 40% продуктів харчування. Це не тільки недопустимо із моральної точки зору, а й просто нерозумно. Такі харчові відходи обходяться країнам у мільярди доларів, а, також, є третім за величиною у світі джерело викидів парникових газів, які впливають на зміну клімату та наносять непоправної шкоди екології.

Згідно із даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) станом на кінець травня 2015, кількість людей, що страждають від голоду, у світі становить 795 млн. Це на 216 млн людей менше, порівняно із 1990-92 роками. При чому, населення планети за цей час зросло на 1,9 млрд людей.