Статті

Їжа для бігунів — це не тільки вівсянка та банани. Це здорове і різноманітне меню, складене з метою оптимального споживання необхідних організму речовин у потрібний час. Коли бігун хоче підтримати тонус м'язів, пришвидшити процес відновлення і наситити організм корисними мікроелементами та солями, пришвидшити метаболізм, спалити жир та підвищити витривалість, то може збагатити свій раціон декількома досить простими продуктами, які можна знайти у звичайних магазинах та на ринках, але які не менш корисні для бігунів, ніж спеціальні спортивні добавки.

Для одних біг — заняття для підтримки загального тонусу. Для інших — спосіб схуднути, а треті займаються бігом професійно, і кожне тренування направлене на підтримання форми. Чи є різниця у типах спортивного харчування для бігунів із врахуванням їх очікувань від тренувань?

Невирішувана, здавалось би, дилема стає перед тими, хто вважає себе вегетаріанцем, і при цьому у заняттях спортом бачить мету та сенс свого життя. Як бути, якщо ти — затятий противник м'яса, але і без тренувань не уявляєш свого життя. Чи можна наростити м'язову масу, відмовившись від м'яса, риби та похідних продуктів? А якщо спорт — хобі або професія, чи реально відмовитись від повноцінного білкового меню та стати вегетаріанцем? Давайте спробуємо знайти відповіді на ці питання.

Питний режим спортсмена — дуже важливий фактор при тренуваннях, особливо у спеку, тому що у спекотну погоду потовиділення по суті є єдиним способом регуляції температури тіла та захисту організму від перегрівання. Фізична активність супроводжується не тільки втратою рідини, а й втратою мінеральних солей, нестача яких може викликати серйозні наслідки в організмі людини. Саме тому правильно підібраний питний режим для спортсменів є дуже важливим. Питний режим спортсменів стосується споживання окрім самої води, ще й інших необхідних рідин.

Опираючись на загальні рекомендації для спортсменів різних видів спорту можна привести приклади приблизних раціонів харчування. Проте, не варто абсолютизувати дані схеми харчування, адже їх обов'язково потрібно адаптувати до індивідуального режиму та особливостей спортсменів.

До художніх видів спорту відносяться художня гімнастика, фігурне катання та акробатика. Основною метою раціону спортсменів художніх видів спорту є підтримання на постійному рівні порівняно низької маси тіла із низьким відсотком жиру. Також спортсмени повинні мати малий об'єм мускулатури, наряду із високою функціональністю та пластичністю. Отже, при досить малому вмісту калорій у раціоні, він повинен містити усі необхідні поживні речовини.

Циклічні види спорту включають в себе велоспорт, біг на тривалі дистанції, греблю. Всередині групи є певні відмінності, які обов'язково мають бути прийняті до уваги.

Різні види єдиноборств мають різний характер навантажень, через що ставлять і різні вимоги до раціону харчування спортсменів для кожного виду.

Силові види спорту — це важка атлетика і силове триборство. Зі спортивної точки зору до цієї ж групи зараховують культуризм, через особливості тренування, хоча раціон культуристів відрізняється. У період між змаганнями спортсмени можуть займатись інтенсивним нарощенням маси тіла, переважно за рахунок м'язів — для того, щоб збільшити силу або перейти у наступну вагову категорію. А під час виступів головною метою є забезпечення м'язів потрібними мікро- і макроелементами, щоб розвинути максимальні зусилля.

Калорійність раціону спортсмена між сезонами спортивних ігор повинна забезпечувати можливість нарощування маси, а у період змагань — підтримувати стан + враховувати витрати на фізичні навантаження. Приблизна калорійність добового раціону для ігрових видів спорту рівна 4500-5500 ккал для чоловіків вагою близько 70 кг, 4000-5000 ккал для жінок вагою близько 60 кг. Однак, це дуже узагальнені дані. Враховуючи суттєві відмінності потреб спортсменів, зумовлені їх вагою, характером навантажень у певному виді спортивних ігор та інших факторів, склад раціону необхідно вираховувати індивідуально.

Кожний вид спорту ставить свої вимоги до організму людини, позаяк не можна підігнати харчування спортсмену під якийсь єдиний зразок і вважати, що справу виконано. Наприклад, навіть трохи зайвого жиру заважатиме гімнасту, але зовсім не зашкодить важкоатлету, або ж не завдасть дискомфорту плавцю. У професійному спорті раціон підбирається індивідуально, залежно від особливостей того чи іншого спортсмена — вік, стать, вага та зріст, спортивні цілі, тощо. Якщо ж не вдаватись у подробиці, то потрібно хоча б підібрати раціон залежно від виду спорту, адже при різних видах навантаження, ми потребуємо різноманітних ресурсів.

Спортивне харчування і спортивні добавки — окрема група харчових продуктів та біологічно активних добавок, призначена для людей, що займаються спортом і фітнесом, а також ведуть активний спосіб життя і хочуть покращити своє здоров'я та спортивні результати завдяки правильному використанню ресурсів організму та оптимальному відновленню після фізичних навантажень.

Правильне зберігання продуктів — це свого роду наука, що включає в себе безліч нюансів та факторів. Основними винуватцями псування продуктів харчування є мікроорганізми та ензими. До їх шкідливого впливу додається, також, діяльність процесів завітрювання та окислення. Зміна умов зовнішнього середовища чинить вплив на життєдіяльність описаних вище мікроорганізмів, а, отже, як наслідок — на тривалість зберігання продуктів.

Згідно із загальновідомими даними, мінімальна зарплата в Україні становить 1218 грн. А вартість продуктової частини споживчого кошика, до речі, за розміром майже прирівнюється до неї - *. Та, навіть, родини, бюджет котрих є значно більшим відчувають на собі останні хвилі підвищення цін на продукти та інші послуги. Давайте прикинемо, як прожити у режимі жорсткої економії і харчуватись так, щоб витрати на продути харчування не перевищували половини мінімальної зарплати — 600 грн в місяць або 20 грн в день на одну людину. І чи можливо це взагалі?

Герметизація — операція, що передбачає герметичне закривання банки із консервами з метою ізоляції продукту від зовнішнього середовища, що, у свою чергу, попереджує потрапляння мікроорганізмів всередину банки.

Стерилізація консервів є основним і завершальним етапом консервації продуктів харчування і полягає у термічній обробці продукту, яка і забезпечує повне знищення нетермостійких бактерій і зменшення кількості спороутворюючих мікроорганізмів до безпечного рівня, який дозволить тривале зберігання продукту. При температурі 100°С повністю гине мікрофлора, за виключенням спор, які можна знищити лише при 120°С і вище.

Мабуть, немає хазяйки, яка б ніколи не готувала варення. Цей продукт є улюбленим зимовим продуктом, натуральним, смачним та досить нескладним у приготуванні. До того ж, варення є універсальним. Його можна їсти самостійно, із чаєм та хлібом, а. Також, використовувати у приготуванні інших десертів, випічки. Також, варення цінується за те, що є способом тривалого зберігання сезонних фруктів та ягід, оскільки у процесі приготування плоди консервуються цукром і проходять теплову обробку.

Існує багато протиріч щодо користі та шкоди копчених продуктів. Копчені продукти користуються широкою популярністю серед гурманів усього світу. Вони їх цінують за унікальний смак. Копчена риба, ковбаса, шинка і, навіть, сир — усі вони сильно відрізняються своїми смаковими та ароматичними властивостями від своїх аналогів, приготованих іншим способом. Проте, не меншу цінність копчені продукти становлять за рахунок своїх консерваційних властивостей. Саме здатність до тривалого зберігання продуктів після копчення багато у чому переплітається із їх позитивним впливом на організм.

Першочерговою метою соління продуктів було надання їм нових відтінків смаку. При підсолюванні їжі посилюються одні відчуття та послаблюються інші. А деякі продукти і геть радикально міняють свій смак. Проте, давайте поглянемо на сіль не з боку приправи для поліпшення смаку, а з боку її властивостей, як консерванту. Адже,як нам відомо, солені продукти мають здатність зберігатися протягом тривалого часу.

Квашенням займались ще з давніх-давен. Не дарма жодне слов'янське застілля не обходилось без квашених капусти, огірків та помідорів. Зокрема, тому що квашення — процес хоч і довгий та трудомісткий, але який не потребує жодних сучасних продуктів та технологій. Принцип квашення є аналогічним до маринування тільки кислоти, які консервують продукт, виділяють спеціальними молочнокислими бактеріями, що живляться цукром.